апостол

Macedonian

Etymology

Ultimately from Ancient Greek ἀπόστολος (apóstolos, “one sent forth, apostle”).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈapɔstɔɫ]

• Audio

  (file)

Noun

апостол • (apostol) m (relational adjective апостолски)

1. apostle

Declension

Declension of апостол

	singular	plural
indefinite	апостол	апостоли
definite unspecified	апостолот	апостолите
definite proximal	апостолов	апостоливе
definite distal	апостолон	апостолине
vocative	апостоле	апостоли
count form	—	апостола

Russian

Etymology

Borrowed from Old Church Slavonic апостолъ (apostolŭ), from Ancient Greek ᾰ̓πόστολος (apóstolos), from ἀποστέλλω (apostéllō, “I send off”), from ἀπό- (apó-, “from”) and στέλλω (stéllō, “I set”).

Pronunciation

• IPA^(key): [ɐˈpostəɫ]

• Audio

  (file)

Noun

апо́стол • (apóstol) m anim (genitive апо́стола, nominative plural апо́столы, genitive plural апо́столов)

1. apostle

Declension

Declension of апо́стол (anim masc-form hard-stem accent-a) 

	singular	plural
nominative	апо́стол apóstol	апо́столы apóstoly
genitive	апо́стола apóstola	апо́столов apóstolov
dative	апо́столу apóstolu	апо́столам apóstolam
accusative	апо́стола apóstola	апо́столов apóstolov
instrumental	апо́столом apóstolom	апо́столами apóstolami
prepositional	апо́столе apóstole	апо́столах apóstolax

Related terms

• равноапо́стольный (ravnoapóstolʹnyj)

Descendants

• → Ingrian: aposteli

Serbo-Croatian

Pronunciation

• IPA^(key): /ǎpostol/
• Hyphenation: а‧по‧стол

Noun

а̀постол m (Latin spelling àpostol)

1. apostle

Declension

Declension of апостол

	singular	plural
nominative	апостол	апостоли
genitive	апостола	апостола
dative	апостолу	апостолима
accusative	апостола	апостоле
vocative	апостоле	апостоли
locative	апостолу	апостолима
instrumental	апостолом	апостолима

Ukrainian

Etymology

Borrowed from Old Church Slavonic апостолъ (apostolŭ), from Ancient Greek ᾰ̓πόστολος (apóstolos), from ἀποστέλλω (apostéllō, “I send off”), from ἀπό- (apó-, “from”) and στέλλω (stéllō, “I set”).

Pronunciation

• IPA^(key): [ɐˈpɔstɔɫ]

• Audio

  (file)

Noun

апо́стол • (apóstol) m pers (genitive апо́стола, nominative plural апо́столи, genitive plural апо́столів, relational adjective апо́стольський or апо́столівський)

1. Apostle
2. apostle

Declension

Declension of апо́стол (pers hard masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	апо́стол apóstol	апо́столи apóstoly
genitive	апо́стола apóstola	апо́столів apóstoliv
dative	апо́столові, апо́столу apóstolovi, apóstolu	апо́столам apóstolam
accusative	апо́стола apóstola	апо́столів apóstoliv
instrumental	апо́столом apóstolom	апо́столами apóstolamy
locative	апо́столові, апо́столі apóstolovi, apóstoli	апо́столах apóstolax
vocative	апо́столе apóstole	апо́столи apóstoly

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “апостол”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2010), “апостол”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1 (а – бязь), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “апостол”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “апостол”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “апостол”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “апостол”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “апостол”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)