воротар
Ukrainian edit
Etymology edit
From воро́та (voróta) + -а́р (-ár). Cognate with Belarusian варата́р (varatár), Russian врата́рь (vratárʹ).
Pronunciation edit
Noun edit
ворота́р • (vorotár) m pers (genitive воротаря́, nominative plural воротарі́, genitive plural воротарі́в, feminine ворота́рка, relational adjective ворота́рський)
Declension edit
Declension of ворота́р (pers soft masc-form accent-b)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | ворота́р vorotár |
воротарі́ vorotarí |
| genitive | воротаря́ vorotarjá |
воротарі́в vorotarív |
| dative | воротаре́ві, воротарю́ vorotarévi, vorotarjú |
воротаря́м vorotarjám |
| accusative | воротаря́ vorotarjá |
воротарі́в vorotarív |
| instrumental | воротаре́м vorotarém |
воротаря́ми vorotarjámy |
| locative | воротаре́ві, воротарю́, воротарі́ vorotarévi, vorotarjú, vorotarí |
воротаря́х vorotarjáx |
| vocative | ворота́рю vorotárju |
воротарі́ vorotarí |
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “воротар”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “воротар”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “воротар”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)