дисиміляція
Ukrainian edit
Pronunciation edit
Noun edit
дисиміля́ція • (dysymiljácija) f inan (genitive дисиміля́ції, uncountable)
Declension edit
Declension of дисиміля́ція (inan sg-only j-stem fem-form accent-a)
| singular | |
|---|---|
| nominative | дисиміля́ція dysymiljácija |
| genitive | дисиміля́ції dysymiljáciji |
| dative | дисиміля́ції dysymiljáciji |
| accusative | дисиміля́цію dysymiljáciju |
| instrumental | дисиміля́цією dysymiljácijeju |
| locative | дисиміля́ції dysymiljáciji |
| vocative | дисиміля́ціє dysymiljácije |
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дисиміляція”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka