загарбник
Ukrainian edit
Etymology edit
From зага́рб(ати) (zahárb(aty)) + -ник (-nyk).
Pronunciation edit
Noun edit
зага́рбник • (zahárbnyk) m pers (genitive зага́рбника, nominative plural зага́рбники, genitive plural зага́рбників, feminine зага́рбниця, relational adjective зага́рбницький)
Declension edit
Declension of зага́рбник (pers velar masc-form accent-a)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | зага́рбник zahárbnyk |
зага́рбники zahárbnyky |
| genitive | зага́рбника zahárbnyka |
зага́рбників zahárbnykiv |
| dative | зага́рбникові, зага́рбнику zahárbnykovi, zahárbnyku |
зага́рбникам zahárbnykam |
| accusative | зага́рбника zahárbnyka |
зага́рбників zahárbnykiv |
| instrumental | зага́рбником zahárbnykom |
зага́рбниками zahárbnykamy |
| locative | зага́рбникові, зага́рбнику zahárbnykovi, zahárbnyku |
зага́рбниках zahárbnykax |
| vocative | зага́рбнику zahárbnyku |
зага́рбники zahárbnyky |
Derived terms edit
- зага́рбництво n (zahárbnyctvo)
Related terms edit
- зага́рбання n (zahárbannja)
- зага́рбування n (zahárbuvannja)
- зага́рбувати impf (zahárbuvaty), зага́рбати pf (zahárbaty)
See also edit
- агре́сор m (ahrésor)
- анексіоні́ст m (aneksioníst)
- завойо́вник m (zavojóvnyk)
- захо́плювач m (zaxópljuvač)
- інтерве́нт m (intervént)
- напа́дник m (napádnyk)
- окупа́нт m (okupánt)
- узурпа́тор m (uzurpátor)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “загарбник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “загарбник”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “загарбник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “загарбник”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “загарбник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)