командувач

Ukrainian edit

From кома́ндувати (kománduvaty) +‎ -ач (-ač).

кома́ндувач • (kománduvač) m pers (genitive кома́ндувача, nominative plural кома́ндувачі, genitive plural кома́ндувачів)

Declension of кома́ндувач (pers semisoft masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	кома́ндувач kománduvač	кома́ндувачі kománduvači
genitive	кома́ндувача kománduvača	кома́ндувачів kománduvačiv
dative	кома́ндувачеві, кома́ндувачу kománduvačevi, kománduvaču	кома́ндувачам kománduvačam
accusative	кома́ндувача kománduvača	кома́ндувачів kománduvačiv
instrumental	кома́ндувачем kománduvačem	кома́ндувачами kománduvačamy
locative	кома́ндувачеві, кома́ндувачу, кома́ндувачі kománduvačevi, kománduvaču, kománduvači	кома́ндувачах kománduvačax
vocative	кома́ндувачу kománduvaču	кома́ндувачі kománduvači

“командувач”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “командувач”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “командувач”, in English-Ukrainian Dictionaries