Wiktionary

покидати

Serbo-Croatian edit

Etymology edit

From по- +‎ кидати.

Pronunciation edit

  • IPA(key): /pǒkidati/
  • Hyphenation: по‧ки‧да‧ти

Verb edit

по̀кидати pf (Latin spelling pòkidati)

  1. (transitive) to tear, tear off, break

Conjugation edit

Conjugation of покидати
Infinitive: покидати Present verbal adverb: — Past verbal adverb: по̀кида̄вши Verbal noun: —
Number Singular Plural
Person 1st 2nd 3rd 1st 2nd 3rd
Verbal forms ја ти он / она / оно ми ви они / оне / она
Present покидам покидаш покида покидамо покидате покидају
Future Future I покидат ћу1
покидаћу 		покидат ћеш1
покидаћеш 		покидат ће1
покидаће 		покидат ћемо1
покидаћемо 		покидат ћете1
покидаћете 		покидат ће1
покидаће
Future II бу̏де̄м покидао2 бу̏де̄ш покидао2 бу̏де̄ покидао2 бу̏де̄мо покидали2 бу̏де̄те покидали2 бу̏дӯ покидали2
Past Perfect покидао сам2 покидао си2 покидао је2 покидали смо2 покидали сте2 покидали су2
Pluperfect3 би̏о сам покидао2 би̏о си покидао2 би̏о је покидао2 би́ли смо покидали2 би́ли сте покидали2 би́ли су покидали2
Aorist покидах покида покида покидасмо покидасте покидаше
Conditional I покидао бих2 покидао би2 покидао би2 покидали бисмо2 покидали бисте2 покидали би2
Conditional II4 би̏о бих покидао2 би̏о би покидао2 би̏о би покидао2 би́ли бисмо покидали2 би́ли бисте покидали2 би́ли би покидали2
Imperative — покидај — покидајмо покидајте —
Active past participle покидао m / покидала f / покидало n покидали m / покидале f / покидала n
Passive past participle покидан m / покидана f / покидано n покидани m / покидане f / покидана n
1   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic.
2   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively.
3   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.

4   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.
  *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Ukrainian edit

Etymology 1 edit

From по- (po-) +‎ ки́дати (kýdaty).

Pronunciation edit

  This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

Verb edit

поки́дати • (pokýdaty) pf (transitive)

  1. to throw (all or much of something)
  2. to throw (for a while)
Conjugation edit
Conjugation of поки́дати, поки́дать (class 1a, perfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive поки́дати, поки́дать
pokýdaty, pokýdatʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — поки́даний
pokýdanyj
impersonal: поки́дано
pokýdano
adverbial — поки́давши
pokýdavšy
present tense future tense
1st singular
я 		— поки́даю
pokýdaju
2nd singular
ти 		— поки́даєш
pokýdaješ
3rd singular
він / вона / воно 		— поки́дає
pokýdaje
1st plural
ми 		— поки́даєм, поки́даємо
pokýdajem, pokýdajemo
2nd plural
ви 		— поки́даєте
pokýdajete
3rd plural
вони 		— поки́дають
pokýdajutʹ
imperative singular plural
first-person — поки́даймо
pokýdajmo
second-person поки́дай
pokýdaj 		поки́дайте
pokýdajte
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		поки́дав
pokýdav 		поки́дали
pokýdaly
feminine
я / ти / вона 		поки́дала
pokýdala
neuter
воно 		поки́дало
pokýdalo
Derived terms edit

Etymology 2 edit

From покид- (pokyd-) +‎ -а́ти (-áty). Compare Russian покида́ть (pokidátʹ), Belarusian пакіда́ць (pakidácʹ).

Pronunciation edit

  • IPA(key): [pɔkeˈdate]
  • Audio(file)

Verb edit

покида́ти • (pokydáty) impf (perfective поки́нути) (transitive)

  1. to leave (not take away)
  2. to leave, to quit (depart from; separate from)
  3. to abandon, to forsake, to leave behind
  4. to leave off from, to cease, to quit (doing something: + щось or infinitive)
  5. to leave, to leave behind (:trace, consequence of action)
  6. to leave, to bequeath (transfer possession of after death)
Conjugation edit
Conjugation of покида́ти, покида́ть (class 1a, imperfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive покида́ти, покида́ть
pokydáty, pokydátʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — поки́даний
pokýdanyj
impersonal: поки́дано
pokýdano
adverbial покида́ючи
pokydájučy 		покида́вши
pokydávšy
present tense future tense
1st singular
я 		покида́ю
pokydáju 		бу́ду покида́ти, бу́ду покида́ть, покида́тиму
búdu pokydáty, búdu pokydátʹ, pokydátymu
2nd singular
ти 		покида́єш
pokydáješ 		бу́деш покида́ти, бу́деш покида́ть, покида́тимеш
búdeš pokydáty, búdeš pokydátʹ, pokydátymeš
3rd singular
він / вона / воно 		покида́є
pokydáje 		бу́де покида́ти, бу́де покида́ть, покида́тиме
búde pokydáty, búde pokydátʹ, pokydátyme
1st plural
ми 		покида́єм, покида́ємо
pokydájem, pokydájemo 		бу́демо покида́ти, бу́демо покида́ть, покида́тимемо, покида́тимем
búdemo pokydáty, búdemo pokydátʹ, pokydátymemo, pokydátymem
2nd plural
ви 		покида́єте
pokydájete 		бу́дете покида́ти, бу́дете покида́ть, покида́тимете
búdete pokydáty, búdete pokydátʹ, pokydátymete
3rd plural
вони 		покида́ють
pokydájutʹ 		бу́дуть покида́ти, бу́дуть покида́ть, покида́тимуть
búdutʹ pokydáty, búdutʹ pokydátʹ, pokydátymutʹ
imperative singular plural
first-person — покида́ймо
pokydájmo
second-person покида́й
pokydáj 		покида́йте
pokydájte
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		покида́в
pokydáv 		покида́ли
pokydály
feminine
я / ти / вона 		покида́ла
pokydála
neuter
воно 		покида́ло
pokydálo
Synonyms edit
Derived terms edit

Further reading edit

Retrieved from "https://en.wiktionary.org/w/index.php?title=покидати&oldid=76079830"