прислівник
Ukrainian edit
Etymology edit
при- (pry-) + сло́во (slóvo) + -ник (-nyk)
Pronunciation edit
Noun edit
прислі́вник • (pryslívnyk) m inan (genitive прислі́вника, nominative plural прислі́вники, genitive plural прислі́вників, relational adjective прислівнико́вий)
Declension edit
Declension of прислі́вник (inan velar masc-form accent-a)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | прислі́вник pryslívnyk |
прислі́вники pryslívnyky |
| genitive | прислі́вника pryslívnyka |
прислі́вників pryslívnykiv |
| dative | прислі́вникові, прислі́внику pryslívnykovi, pryslívnyku |
прислі́вникам pryslívnykam |
| accusative | прислі́вник pryslívnyk |
прислі́вники pryslívnyky |
| instrumental | прислі́вником pryslívnykom |
прислі́вниками pryslívnykamy |
| locative | прислі́внику pryslívnyku |
прислі́вниках pryslívnykax |
| vocative | прислі́внику pryslívnyku |
прислі́вники pryslívnyky |
Derived terms edit
- дієприслі́вник (dijepryslívnyk)
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “прислівник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “прислівник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)