співправитель

Ukrainian

Etymology

From спів- (spiv-, “co-”) +‎ прави́тель (pravýtelʹ, “ruler”). Compare Russian соправи́тель (sopravítelʹ), Belarusian суправі́цель (supravícjelʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [sʲpʲiu̯prɐˈʋɪtelʲ]

Noun

співправи́тель • (spivpravýtelʹ) m pers (genitive співправи́теля, nominative plural співправи́телі, genitive plural співправи́телів, feminine співправи́телька)

1. coruler (one who jointly rules with somebody else)

Declension

Declension of співправи́тель (pers soft masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	співправи́тель spivpravýtelʹ	співправи́телі spivpravýteli
genitive	співправи́теля spivpravýtelja	співправи́телів spivpravýteliv
dative	співправи́телеві, співправи́телю spivpravýtelevi, spivpravýtelju	співправи́телям spivpravýteljam
accusative	співправи́теля spivpravýtelja	співправи́телів spivpravýteliv
instrumental	співправи́телем spivpravýtelem	співправи́телями spivpravýteljamy
locative	співправи́телеві, співправи́телю, співправи́телі spivpravýtelevi, spivpravýtelju, spivpravýteli	співправи́телях spivpravýteljax
vocative	співправи́телю spivpravýtelju	співправи́телі spivpravýteli

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “співправитель”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “співправитель”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “співправитель”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “співправитель”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)