церковний
Ukrainian edit
Etymology edit
Inherited from Old Ruthenian церко́вный (cerkóvnyj), from Old East Slavic цьркъвьнъ (cĭrkŭvĭnŭ). By surface analysis, церко́в (cerkóv) + -ний (-nyj). Compare Russian церко́вный (cerkóvnyj), Belarusian царко́ўны (carkóŭny), Polish cerkiewny, Czech církevní, Old Church Slavonic црькъвьнъ (crĭkŭvĭnŭ).
Pronunciation edit
Adjective edit
церко́вний • (cerkóvnyj)
- (Christianity) ecclesiastical, church (attributive) (of or pertaining to the church)
- Synonym: духо́вний (duxóvnyj)
Declension edit
Declension of церко́вний (hard)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | церко́вний cerkóvnyj |
церко́вне cerkóvne |
церко́вна cerkóvna |
церко́вні cerkóvni | |
| genitive | церко́вного cerkóvnoho |
церко́вної cerkóvnoji |
церко́вних cerkóvnyx | ||
| dative | церко́вному cerkóvnomu |
церко́вній cerkóvnij |
церко́вним cerkóvnym | ||
| accusative | animate | церко́вного cerkóvnoho |
церко́вне cerkóvne |
церко́вну cerkóvnu |
церко́вних cerkóvnyx |
| inanimate | церко́вний cerkóvnyj |
церко́вні cerkóvni | |||
| instrumental | церко́вним cerkóvnym |
церко́вною cerkóvnoju |
церко́вними cerkóvnymy | ||
| locative | церко́вному, церко́внім cerkóvnomu, cerkóvnim |
церко́вній cerkóvnij |
церко́вних cerkóvnyx | ||
Related terms edit
- церко́вник (cerkóvnyk)
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “церковний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “церковний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “церковний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)