примусити

Ukrainian

Etymology

From при- (pry-) +‎ му́сити impf (músyty). Compare Belarusian прыму́сіць (prymúsicʹ), Polish przymusić.

Pronunciation

• IPA^(key): [preˈmusete]

• Audio:

  (file)

Verb

приму́сити • (prymúsyty) pf (imperfective приму́шувати)

1. to force, to coerce, to compel

   Synonym: зму́сити pf (zmúsyty)

Conjugation

Conjugation of приму́сити, приму́сить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	приму́сити, приму́сить prymúsyty, prymúsytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	приму́шений prymúšenyj impersonal: приму́шено prymúšeno
adverbial	—	приму́сивши prymúsyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	приму́шу prymúšu
2nd singular ти	—	приму́сиш prymúsyš
3rd singular він / вона / воно	—	приму́сить prymúsytʹ
1st plural ми	—	приму́сим, приму́симо prymúsym, prymúsymo
2nd plural ви	—	приму́сите prymúsyte
3rd plural вони	—	приму́сять prymúsjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	приму́сьмо prymúsʹmo
second-person	приму́сь prymúsʹ	приму́сьте prymúsʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	приму́сив prymúsyv	приму́сили prymúsyly
feminine я / ти / вона	приму́сила prymúsyla
neuter воно	приму́сило prymúsylo

Derived terms

• при́мус m (prýmus)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “примусити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “примусити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “примусити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “примусити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)