відгородити
Ukrainian edit
Etymology edit
From від- (vid-) + городи́ти impf (horodýty). Compare Russian отгороди́ть (otgorodítʹ), Belarusian адгарадзі́ць (adharadzícʹ), Polish odgrodzić.
Pronunciation edit
Verb edit
відгороди́ти • (vidhorodýty) pf (imperfective відгоро́джувати)
Conjugation edit
Conjugation of відгороди́ти, відгороди́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відгороди́ти, відгороди́ть vidhorodýty, vidhorodýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відгоро́джений vidhoródženyj impersonal: відгоро́джено vidhoródženo |
| adverbial | — | відгороди́вши vidhorodývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відгороджу́ vidhorodžú |
| 2nd singular ти |
— | відгоро́диш vidhoródyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відгоро́дить vidhoródytʹ |
| 1st plural ми |
— | відгоро́дим, відгоро́димо vidhoródym, vidhoródymo |
| 2nd plural ви |
— | відгоро́дите vidhoródyte |
| 3rd plural вони |
— | відгоро́дять vidhoródjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відгороді́м, відгороді́мо vidhorodím, vidhorodímo |
| second-person | відгороди́ vidhorodý |
відгороді́ть vidhorodítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відгороди́в vidhorodýv |
відгороди́ли vidhorodýly |
| feminine я / ти / вона |
відгороди́ла vidhorodýla | |
| neuter воно |
відгороди́ло vidhorodýlo | |
Synonyms edit
- відокре́мити pf (vidokrémyty)
Derived terms edit
- відгоро́джений (vidhoródženyj)
- відгоро́дження n (vidhoródžennja)
- відгороди́тися pf (vidhorodýtysja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відгородити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “відгородити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “відгородити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “відгородити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)