заборонити
Ukrainian edit
Etymology edit
Inherited from Old Ruthenian заборони́ти (zaboroníti), from Proto-Slavic *zaborniti. By surface analysis, за- (za-) + борони́ти (boronýty). Cognates include Old Church Slavonic забранити (zabraniti), Serbo-Croatian забра́нити, Belarusian забарані́ць (zabaranícʹ) and Polish zabronić.
Pronunciation edit
Verb edit
заборони́ти • (zaboronýty) pf (imperfective забороня́ти)
- (transitive) to forbid, to prohibit, to ban
- Antonym: дозво́лити (dozvólyty)
Conjugation edit
Conjugation of заборони́ти, заборони́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заборони́ти, заборони́ть zaboronýty, zaboronýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заборо́нений zaborónenyj impersonal: заборо́нено zaboróneno |
| adverbial | — | заборони́вши zaboronývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | забороню́ zaboronjú |
| 2nd singular ти |
— | заборо́ниш zaborónyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заборо́нить zaborónytʹ |
| 1st plural ми |
— | заборо́ним, заборо́нимо zaborónym, zaborónymo |
| 2nd plural ви |
— | заборо́ните zaborónyte |
| 3rd plural вони |
— | заборо́нять zaborónjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | забороні́м, забороні́мо zaboroním, zaboronímo |
| second-person | заборони́ zaboroný |
забороні́ть zaboronítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заборони́в zaboronýv |
заборони́ли zaboronýly |
| feminine я / ти / вона |
заборони́ла zaboronýla | |
| neuter воно |
заборони́ло zaboronýlo | |
Derived terms edit
- заборо́нений (zaborónenyj)
Related terms edit
- заборо́на (zaboróna)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “заборонити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “заборонити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “заборонити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)