закінчувати

Ukrainian

Etymology

From закі́нчити (zakínčyty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian зака́нчивать (zakánčivatʹ), Belarusian зака́нчваць (zakánčvacʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [zɐˈkʲint͡ʃʊʋɐte]

• Audio

  (file)

Verb

закі́нчувати • (zakínčuvaty) impf (perfective закі́нчити or закінчи́ти)

1. (transitive) to end, to finish, to complete, to conclude

Conjugation

Conjugation of закі́нчувати, закі́нчувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	закі́нчувати, закі́нчувать zakínčuvaty, zakínčuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	закі́нчуваний zakínčuvanyj impersonal: закі́нчувано zakínčuvano
adverbial	закі́нчуючи zakínčujučy	закі́нчувавши zakínčuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	закі́нчую zakínčuju	бу́ду закі́нчувати, бу́ду закі́нчувать, закі́нчуватиму búdu zakínčuvaty, búdu zakínčuvatʹ, zakínčuvatymu
2nd singular ти	закі́нчуєш zakínčuješ	бу́деш закі́нчувати, бу́деш закі́нчувать, закі́нчуватимеш búdeš zakínčuvaty, búdeš zakínčuvatʹ, zakínčuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	закі́нчує zakínčuje	бу́де закі́нчувати, бу́де закі́нчувать, закі́нчуватиме búde zakínčuvaty, búde zakínčuvatʹ, zakínčuvatyme
1st plural ми	закі́нчуєм, закі́нчуємо zakínčujem, zakínčujemo	бу́демо закі́нчувати, бу́демо закі́нчувать, закі́нчуватимемо, закі́нчуватимем búdemo zakínčuvaty, búdemo zakínčuvatʹ, zakínčuvatymemo, zakínčuvatymem
2nd plural ви	закі́нчуєте zakínčujete	бу́дете закі́нчувати, бу́дете закі́нчувать, закі́нчуватимете búdete zakínčuvaty, búdete zakínčuvatʹ, zakínčuvatymete
3rd plural вони	закі́нчують zakínčujutʹ	бу́дуть закі́нчувати, бу́дуть закі́нчувать, закі́нчуватимуть búdutʹ zakínčuvaty, búdutʹ zakínčuvatʹ, zakínčuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	закі́нчуймо zakínčujmo
second-person	закі́нчуй zakínčuj	закі́нчуйте zakínčujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	закі́нчував zakínčuvav	закі́нчували zakínčuvaly
feminine я / ти / вона	закі́нчувала zakínčuvala
neuter воно	закі́нчувало zakínčuvalo

Derived terms

• закі́нчування n (zakínčuvannja)
• закі́нчуватися impf (zakínčuvatysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “закінчувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2014), “закінчувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “закінчувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “закінчувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “закінчувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “закінчувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “закінчувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)