обговорити
Ukrainian edit
Etymology edit
From об- (ob-) + говори́ти (hovorýty). Compare Russian обговори́ть (obgovorítʹ), Belarusian абгавары́ць (abhavarýcʹ).
Pronunciation edit
Verb edit
обговори́ти • (obhovorýty) pf (imperfective обгово́рювати)
- (transitive) to discuss, to debate, to talk over
Conjugation edit
Conjugation of обговори́ти, обговори́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обговори́ти, обговори́ть obhovorýty, obhovorýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обгово́рений obhovórenyj impersonal: обгово́рено obhovóreno |
| adverbial | — | обговори́вши obhovorývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | обговорю́ obhovorjú |
| 2nd singular ти |
— | обгово́риш obhovóryš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | обгово́рить obhovórytʹ |
| 1st plural ми |
— | обгово́рим, обгово́римо obhovórym, obhovórymo |
| 2nd plural ви |
— | обгово́рите obhovóryte |
| 3rd plural вони |
— | обгово́рять obhovórjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обговорі́м, обговорі́мо obhovorím, obhovorímo |
| second-person | обговори́ obhovorý |
обговорі́ть obhovorítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
обговори́в obhovorýv |
обговори́ли obhovorýly |
| feminine я / ти / вона |
обговори́ла obhovorýla | |
| neuter воно |
обговори́ло obhovorýlo | |
Derived terms edit
- обгово́рення (obhovórennja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “обговорити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “обговорити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “обговорити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “обговорити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)