обіцяти
Ukrainian edit
Etymology edit
Borrowed from Polish obiecać, from Proto-Slavic *oběťati. Displaced native Old East Slavic обѣчати (oběčati).
Compare Belarusian абяца́ць (abjacácʹ), borrowed from the same Polish word, as well as Russian обеща́ть (obeščátʹ), borrowed from Old Church Slavonic.
Pronunciation edit
Verb edit
обіця́ти • (obicjáty) impf (perfective пообіця́ти)
- (transitive) to promise, to pledge
Conjugation edit
Conjugation of обіця́ти, обіця́ть (class 1a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обіця́ти, обіця́ть obicjáty, obicjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обі́цяний obícjanyj impersonal: обі́цяно obícjano |
| adverbial | обіця́ючи obicjájučy |
обіця́вши obicjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
обіця́ю obicjáju |
бу́ду обіця́ти, бу́ду обіця́ть, обіця́тиму búdu obicjáty, búdu obicjátʹ, obicjátymu |
| 2nd singular ти |
обіця́єш obicjáješ |
бу́деш обіця́ти, бу́деш обіця́ть, обіця́тимеш búdeš obicjáty, búdeš obicjátʹ, obicjátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
обіця́є obicjáje |
бу́де обіця́ти, бу́де обіця́ть, обіця́тиме búde obicjáty, búde obicjátʹ, obicjátyme |
| 1st plural ми |
обіця́єм, обіця́ємо obicjájem, obicjájemo |
бу́демо обіця́ти, бу́демо обіця́ть, обіця́тимемо, обіця́тимем búdemo obicjáty, búdemo obicjátʹ, obicjátymemo, obicjátymem |
| 2nd plural ви |
обіця́єте obicjájete |
бу́дете обіця́ти, бу́дете обіця́ть, обіця́тимете búdete obicjáty, búdete obicjátʹ, obicjátymete |
| 3rd plural вони |
обіця́ють obicjájutʹ |
бу́дуть обіця́ти, бу́дуть обіця́ть, обіця́тимуть búdutʹ obicjáty, búdutʹ obicjátʹ, obicjátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обіця́ймо obicjájmo |
| second-person | обіця́й obicjáj |
обіця́йте obicjájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
обіця́в obicjáv |
обіця́ли obicjály |
| feminine я / ти / вона |
обіця́ла obicjála | |
| neuter воно |
обіця́ло obicjálo | |
Derived terms edit
- обіця́нка (obicjánka)
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “обіцяти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “обіцяти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “обіцяти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)