процитувати
Ukrainian edit
Etymology edit
Fom про- (pro-) + цитува́ти (cytuváty). Compare Russian процити́ровать (procitírovatʹ), Belarusian працытава́ць (pracytavácʹ).
Pronunciation edit
Verb edit
процитува́ти • (procytuváty) pf (imperfective цитува́ти)
- (transitive) to cite, to quote
Conjugation edit
Conjugation of процитува́ти, процитува́ть (class 2a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | процитува́ти, процитува́ть procytuváty, procytuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | процито́ваний procytóvanyj impersonal: процито́вано procytóvano |
| adverbial | — | процитува́вши procytuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | проциту́ю procytúju |
| 2nd singular ти |
— | проциту́єш procytúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | проциту́є procytúje |
| 1st plural ми |
— | проциту́єм, проциту́ємо procytújem, procytújemo |
| 2nd plural ви |
— | проциту́єте procytújete |
| 3rd plural вони |
— | проциту́ють procytújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | проциту́ймо procytújmo |
| second-person | проциту́й procytúj |
проциту́йте procytújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
процитува́в procytuváv |
процитува́ли procytuvály |
| feminine я / ти / вона |
процитува́ла procytuvála | |
| neuter воно |
процитува́ло procytuválo | |
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “процитувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “процитувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “процитувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “процитувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “процитувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)