робітник
Ukrainian edit
Pronunciation edit
Noun edit
робітни́к • (robitnýk) m pers (genitive робітника́, nominative plural робітники́, genitive plural робітникі́в, feminine робітни́ця)
Declension edit
Declension of робітни́к (pers velar masc-form accent-b)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | робітни́к robitnýk |
робітники́ robitnyký |
| genitive | робітника́ robitnyká |
робітникі́в robitnykív |
| dative | робітнико́ві, робітнику́ robitnykóvi, robitnykú |
робітника́м robitnykám |
| accusative | робітника́ robitnyká |
робітникі́в robitnykív |
| instrumental | робітнико́м robitnykóm |
робітника́ми robitnykámy |
| locative | робітнико́ві, робітнику́ robitnykóvi, robitnykú |
робітника́х robitnykáx |
| vocative | робітнику́, робітни́че robitnykú, robitnýče |
робітники́ robitnyký |
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “робітник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “робітник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “робітник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)