рішучий
Ukrainian edit
Etymology edit
From ріш- (riš-) + -у́чий (-účyj), a calque of French résolu, ultimately from Latin resolūtus. Compare Russian реши́тельный (rešítelʹnyj), Belarusian рашу́чы (rašúčy).
Pronunciation edit
Adjective edit
рішу́чий • (rišúčyj) (adverb рішу́че, abstract noun рішу́чість)
- decisive, resolute, determined
- Antonym: нерішу́чий (nerišúčyj)
- рішу́чий протест
- rišúčyj protest
- vociferous opposition
- рішу́чий намір
- rišúčyj namir
- an unwavering purpose
- рішу́чий опір
- rišúčyj opir
- a determined resistance
- рішу́чий крок
- rišúčyj krok
- a resolute step
- рішу́чий наступ
- rišúčyj nastup
- an all-out attack
Declension edit
Declension of рішу́чий (hard)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | рішу́чий rišúčyj |
рішу́че rišúče |
рішу́ча rišúča |
рішу́чі rišúči | |
| genitive | рішу́чого rišúčoho |
рішу́чої rišúčoji |
рішу́чих rišúčyx | ||
| dative | рішу́чому rišúčomu |
рішу́чій rišúčij |
рішу́чим rišúčym | ||
| accusative | animate | рішу́чого rišúčoho |
рішу́че rišúče |
рішу́чу rišúču |
рішу́чих rišúčyx |
| inanimate | рішу́чий rišúčyj |
рішу́чі rišúči | |||
| instrumental | рішу́чим rišúčym |
рішу́чою rišúčoju |
рішу́чими rišúčymy | ||
| locative | рішу́чому, рішу́чім rišúčomu, rišúčim |
рішу́чій rišúčij |
рішу́чих rišúčyx | ||
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “рішучий”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “рішучий”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “рішучий”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “рішучий”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)