своєчасний

Ukrainian

Etymology

From свій (svij) +‎ -е- (-e-) +‎ час (čas) +‎ -ний (-nyj), in the sense of an action happening at "its (required or appropriate) time".

Pronunciation

• IPA^(key): [swɔjeˈt͡ʃasnei̯]

Adjective

своєча́сний • (svoječásnyj)

1. timely, in time (as opposed to being belated)

   Synonym: вча́сний (včásnyj)

Declension

Declension of своєча́сний (hard)

		singular			plural
		masculine	neuter	feminine
nominative		своєча́сний svoječásnyj	своєча́сне svoječásne	своєча́сна svoječásna	своєча́сні svoječásni
genitive		своєча́сного svoječásnoho		своєча́сної svoječásnoji	своєча́сних svoječásnyx
dative		своєча́сному svoječásnomu		своєча́сній svoječásnij	своєча́сним svoječásnym
accusative	animate	своєча́сного svoječásnoho	своєча́сне svoječásne	своєча́сну svoječásnu	своєча́сних svoječásnyx
	inanimate	своєча́сний svoječásnyj			своєча́сні svoječásni
instrumental		своєча́сним svoječásnym		своєча́сною svoječásnoju	своєча́сними svoječásnymy
locative		своєча́сному, своєча́снім svoječásnomu, svoječásnim		своєча́сній svoječásnij	своєча́сних svoječásnyx

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “своєчасний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “своєчасний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)