вибачити

Ukrainian

Etymology

Borrowed from Polish wybaczyć. Also analyzable as ви- (vy-) +‎ ба́чити (báčyty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʋɪbɐt͡ʃete]

• Audio

  (file)

Verb

ви́бачити • (výbačyty) pf (imperfective вибача́ти)

1. (transitive) to excuse, to pardon, to forgive

   Synonyms: проба́чити (probáčyty), прости́ти (prostýty)

   ви́бачте! ― výbačte! ― Excuse me!

Conjugation

Conjugation of ви́бачити, ви́бачить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	ви́бачити, ви́бачить výbačyty, výbačytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ви́бачений výbačenyj impersonal: ви́бачено výbačeno
adverbial	—	ви́бачивши výbačyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	ви́бачу výbaču
2nd singular ти	—	ви́бачиш výbačyš
3rd singular він / вона / воно	—	ви́бачить výbačytʹ
1st plural ми	—	ви́бачим, ви́бачимо výbačym, výbačymo
2nd plural ви	—	ви́бачите výbačyte
3rd plural вони	—	ви́бачать výbačatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ви́бачмо výbačmo
second-person	ви́бач výbač	ви́бачте výbačte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ви́бачив výbačyv	ви́бачили výbačyly
feminine я / ти / вона	ви́бачила výbačyla
neuter воно	ви́бачило výbačylo

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вибачити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “вибачити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
• “вибачити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “вибачити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “вибачити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)