обмірковувати

Ukrainian edit

Etymology edit

From the обмірко́в- (obmirkóv-) stem of обміркува́ти (obmirkuváty) +‎ -увати (-uvaty).

Pronunciation edit

IPA^(key): [ɔbmʲirˈkɔwʊʋɐte]
Audio: (file)

Verb edit

обмірко́вувати • (obmirkóvuvaty) impf (perfective обміркува́ти)

(transitive) to think over, to ponder, to consider, to cogitate, to reflect, to deliberate (on/upon/over)
Synonyms: обду́мувати impf (obdúmuvaty), розду́мувати impf (rozdúmuvaty), розмірко́вувати impf (rozmirkóvuvaty)

Conjugation edit

Conjugation of обмірко́вувати, обмірко́вувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	обмірко́вувати, обмірко́вувать obmirkóvuvaty, obmirkóvuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	обмірко́вуваний obmirkóvuvanyj impersonal: обмірко́вувано obmirkóvuvano
adverbial	обмірко́вуючи obmirkóvujučy	обмірко́вувавши obmirkóvuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	обмірко́вую obmirkóvuju	бу́ду обмірко́вувати, бу́ду обмірко́вувать, обмірко́вуватиму búdu obmirkóvuvaty, búdu obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatymu
2nd singular ти	обмірко́вуєш obmirkóvuješ	бу́деш обмірко́вувати, бу́деш обмірко́вувать, обмірко́вуватимеш búdeš obmirkóvuvaty, búdeš obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	обмірко́вує obmirkóvuje	бу́де обмірко́вувати, бу́де обмірко́вувать, обмірко́вуватиме búde obmirkóvuvaty, búde obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatyme
1st plural ми	обмірко́вуєм, обмірко́вуємо obmirkóvujem, obmirkóvujemo	бу́демо обмірко́вувати, бу́демо обмірко́вувать, обмірко́вуватимемо, обмірко́вуватимем búdemo obmirkóvuvaty, búdemo obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatymemo, obmirkóvuvatymem
2nd plural ви	обмірко́вуєте obmirkóvujete	бу́дете обмірко́вувати, бу́дете обмірко́вувать, обмірко́вуватимете búdete obmirkóvuvaty, búdete obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatymete
3rd plural вони	обмірко́вують obmirkóvujutʹ	бу́дуть обмірко́вувати, бу́дуть обмірко́вувать, обмірко́вуватимуть búdutʹ obmirkóvuvaty, búdutʹ obmirkóvuvatʹ, obmirkóvuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	обмірко́вуймо obmirkóvujmo
second-person	обмірко́вуй obmirkóvuj	обмірко́вуйте obmirkóvujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	обмірко́вував obmirkóvuvav	обмірко́вували obmirkóvuvaly
feminine я / ти / вона	обмірко́вувала obmirkóvuvala
neuter воно	обмірко́вувало obmirkóvuvalo