вівтар
Ukrainian edit
Etymology edit
From Old Church Slavonic олътарь (olŭtarĭ), ultimately from Latin altāre. Compare Romanian oltar, Russian алта́рь (altárʹ), dialectal волтарь (voltarʹ), Serbo-Croatian о̀лта̄р, Slovene oltár.[1]
Pronunciation edit
Noun edit
ві́втар or вівта́р • (vívtar or vivtár) m inan (genitive ві́втаря or вівтаря́, nominative plural ві́втарі or вівтарі́, genitive plural ві́втарів or вівтарі́в, relational adjective ві́втарний or вівта́рний)
Declension edit
Declension of ві́втар, вівта́р (inan soft masc-form accent-a/b)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | ві́втар, вівта́р vívtar, vivtár |
ві́втарі, вівтарі́ vívtari, vivtarí |
| genitive | ві́втаря, вівтаря́ vívtarja, vivtarjá |
ві́втарів, вівтарі́в vívtariv, vivtarív |
| dative | ві́втареві, ві́втарю, вівтаре́ві, вівтарю́ vívtarevi, vívtarju, vivtarévi, vivtarjú |
ві́втарям, вівтаря́м vívtarjam, vivtarjám |
| accusative | ві́втар, вівта́р vívtar, vivtár |
ві́втарі, вівтарі́ vívtari, vivtarí |
| instrumental | ві́втарем, вівтаре́м vívtarem, vivtarém |
ві́втарями, вівтаря́ми vívtarjamy, vivtarjámy |
| locative | ві́втарю, ві́втарі, вівтарю́, вівтарі́ vívtarju, vívtari, vivtarjú, vivtarí |
ві́втарях, вівтаря́х vívtarjax, vivtarjáx |
| vocative | ві́втарю, вівта́рю vívtarju, vivtárju |
ві́втарі, вівтарі́ vívtari, vivtarí |
References edit
- ^ Rudnyc'kyj, Ja. (1962–1972) “вівтар”, in An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language, volumes 1 (А – Ґ), Winnipeg: Ukrainian Free Academy of Sciences, →LCCN, page 408
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ві́вта́р”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “ві́вта́р”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN