вікінг
Ukrainian edit
Pronunciation edit
Noun edit
ві́кінг • (víkinh) m pers (genitive ві́кінга, nominative plural ві́кінги, genitive plural ві́кінгів)
Declension edit
Declension of ві́кінг (pers velar masc-form accent-a)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | ві́кінг víkinh |
ві́кінги víkinhy |
| genitive | ві́кінга víkinha |
ві́кінгів víkinhiv |
| dative | ві́кінгові, ві́кінгу víkinhovi, víkinhu |
ві́кінгам víkinham |
| accusative | ві́кінга víkinha |
ві́кінгів víkinhiv |
| instrumental | ві́кінгом víkinhom |
ві́кінгами víkinhamy |
| locative | ві́кінгові, ві́кінгу víkinhovi, víkinhu |
ві́кінгах víkinhax |
| vocative | ві́кінгу víkinhu |
ві́кінги víkinhy |
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ві́кінг”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “ві́кінг”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN