коньчати
Old Church Slavonic edit
Etymology edit
From Proto-Slavic *konъ.
Verb edit
коньчати • (konĭčati) impf
Conjugation edit
| 👤 singular | 👥 dual | 👤👥👥 plural | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| азъ (azŭ) | тꙑ (ty) | тъ (tŭ) | вѣ (vě) | ва (va) | та (ta) | мꙑ (my) | вꙑ (vy) | ти (ti) | |||||||||
| коньчаѭ (konĭčajǫ) | коньчаѥши (konĭčaješi) | коньчаѥтъ (konĭčajetŭ) | коньчаѥвѣ (konĭčajevě) | коньчаѥта (konĭčajeta) | коньчаѥте (konĭčajete) | коньчаѥмъ (konĭčajemŭ) | коньчаѥте (konĭčajete) | коньчаѭтъ (konĭčajǫtŭ) | |||||||||
Derived terms edit
- бесконьчание (beskonĭčanie)
- доконьчати (dokonĭčati)
- законьчати (zakonĭčati)
- исконьчавати (iskonĭčavati)
- исконьчати (iskonĭčati)
- коньчание (konĭčanie)
- наконьчавати (nakonĭčavati)
- наконьчание (nakonĭčanie)
- наконьчати (nakonĭčati)
- оконьчати (okonĭčati)
- съконьчавати (sŭkonĭčavati)
- съконьчание (sŭkonĭčanie)
- съконьчати (sŭkonĭčati)
Related terms edit
- коньць (konĭcĭ)