мінний
Ukrainian edit
Etymology edit
From мі́на (mína, “mine, mortar round”) + -ний (-nyj). Compare Russian ми́нный (mínnyj), Belarusian мі́нны (mínny).
Pronunciation edit
Adjective edit
мі́нний • (mínnyj) (no comparative) (relational)
- mine (attributive) (of or relating to explosive mines)
- mortar (attributive) (of or relating to the firing of mortar rounds)
Declension edit
Declension of мі́нний (hard)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | мі́нний mínnyj |
мі́нне mínne |
мі́нна mínna |
мі́нні mínni | |
| genitive | мі́нного mínnoho |
мі́нної mínnoji |
мі́нних mínnyx | ||
| dative | мі́нному mínnomu |
мі́нній mínnij |
мі́нним mínnym | ||
| accusative | animate | мі́нного mínnoho |
мі́нне mínne |
мі́нну mínnu |
мі́нних mínnyx |
| inanimate | мі́нний mínnyj |
мі́нні mínni | |||
| instrumental | мі́нним mínnym |
мі́нною mínnoju |
мі́нними mínnymy | ||
| locative | мі́нному, мі́ннім mínnomu, mínnim |
мі́нній mínnij |
мі́нних mínnyx | ||
Derived terms edit
- мі́нне по́ле n (mínne póle)
- мі́нний загоро́джувач m (mínnyj zahoródžuvač)
- мі́нний плу́г m (mínnyj plúh)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мінний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2017), “мінний”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 8 (л – мішу́рний), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “мінний”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “мінний”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “мінний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “мінний”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “мінний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)