абажурчик

Ukrainian

From абажу́р (abažúr) +‎ -чик (-čyk)

абажу́рчик • (abažúrčyk) m inan (genitive абажу́рчика, nominative plural абажу́рчики, genitive plural абажу́рчиків)

Declension of абажу́рчик (inan velar masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	абажу́рчик abažúrčyk	абажу́рчики abažúrčyky
genitive	абажу́рчика abažúrčyka	абажу́рчиків abažúrčykiv
dative	абажу́рчикові, абажу́рчику abažúrčykovi, abažúrčyku	абажу́рчикам abažúrčykam
accusative	абажу́рчик abažúrčyk	абажу́рчики abažúrčyky
instrumental	абажу́рчиком abažúrčykom	абажу́рчиками abažúrčykamy
locative	абажу́рчику abažúrčyku	абажу́рчиках abažúrčykax
vocative	абажу́рчику abažúrčyku	абажу́рчики abažúrčyky

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “абажурчик”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka