абітурієнт

See also: абитуриент

Ukrainian

From German Abiturient, from Latin abituriēns, present participle of abituriō (“I want to leave”).

абітуріє́нт • (abiturijént) m pers (genitive абітуріє́нта, nominative plural абітуріє́нти, genitive plural абітуріє́нтів, feminine абітуріє́нтка, relational adjective абітуріє́нтський)

Declension of абітуріє́нт (pers hard masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	абітуріє́нт abiturijént	абітуріє́нти abiturijénty
genitive	абітуріє́нта abiturijénta	абітуріє́нтів abiturijéntiv
dative	абітуріє́нтові, абітуріє́нту abiturijéntovi, abiturijéntu	абітуріє́нтам abiturijéntam
accusative	абітуріє́нта abiturijénta	абітуріє́нтів abiturijéntiv
instrumental	абітуріє́нтом abiturijéntom	абітуріє́нтами abiturijéntamy
locative	абітуріє́нтові, абітуріє́нту, абітуріє́нті abiturijéntovi, abiturijéntu, abiturijénti	абітуріє́нтах abiturijéntax
vocative	абітуріє́нте abiturijénte	абітуріє́нти abiturijénty

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “абітурієнт”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka