відвідувач
Ukrainian edit
Etymology edit
From відві́дувати (vidvíduvaty, “to visit”) + -ач (-ač).
Pronunciation edit
Noun edit
відві́дувач • (vidvíduvač) m pers (genitive відві́дувача, nominative plural відві́дувачі, genitive plural відві́дувачів, feminine відві́дувачка)
Declension edit
Declension of відві́дувач (pers semisoft masc-form accent-a)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | відві́дувач vidvíduvač |
відві́дувачі vidvíduvači |
| genitive | відві́дувача vidvíduvača |
відві́дувачів vidvíduvačiv |
| dative | відві́дувачеві, відві́дувачу vidvíduvačevi, vidvíduvaču |
відві́дувачам vidvíduvačam |
| accusative | відві́дувача vidvíduvača |
відві́дувачів vidvíduvačiv |
| instrumental | відві́дувачем vidvíduvačem |
відві́дувачами vidvíduvačamy |
| locative | відві́дувачеві, відві́дувачу, відві́дувачі vidvíduvačevi, vidvíduvaču, vidvíduvači |
відві́дувачах vidvíduvačax |
| vocative | відві́дувачу vidvíduvaču |
відві́дувачі vidvíduvači |
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відвідувач”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “відвідувач”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “відвідувач”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)