горобчик

Ukrainian

горо́бчик • (horóbčyk) m animal (genitive горо́бчика, nominative plural горо́бчики, genitive plural горо́бчиків)

Declension of горо́бчик (animal velar masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	горо́бчик horóbčyk	горо́бчики horóbčyky
genitive	горо́бчика horóbčyka	горо́бчиків horóbčykiv
dative	горо́бчикові, горо́бчику horóbčykovi, horóbčyku	горо́бчикам horóbčykam
accusative	горо́бчика horóbčyka	горо́бчики, горо́бчиків horóbčyky, horóbčykiv
instrumental	горо́бчиком horóbčykom	горо́бчиками horóbčykamy
locative	горо́бчикові, горо́бчику horóbčykovi, horóbčyku	горо́бчиках horóbčykax
vocative	горо́бчику horóbčyku	горо́бчики horóbčyky

Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “горо́бчик”, in Словарь украинского языка [Dictionary of the Ukrainian Language] (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “горо́бчик”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “горо́бчик”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN