довідник

Ukrainian

Etymology

Cognates include Belarusian даве́днік (davjédnik).

Pronunciation

• дові́дник: IPA^(key): [dɔˈʋʲidnek]
• довідни́к: IPA^(key): [dɔʋʲidˈnɪk] (proscribed)

• Audio; “довідни́к” (“dovidnýk”):

  (file)

Noun

дові́дник or довідни́к¹ • (dovídnyk or dovidnýk¹) m inan (genitive дові́дника or довідника́¹, nominative plural дові́дники or довідники́¹, genitive plural дові́дників or довідникі́в¹) (¹Proscribed.)

1. reference book, manual, handbook
2. telephone directory

Declension

Declension of дові́дник, довідни́к (inan velar masc-form accent-a/b)

	singular	plural
nominative	дові́дник, довідни́к1 dovídnyk, dovidnýk1	дові́дники, довідники́1 dovídnyky, dovidnyký1
genitive	дові́дника, довідника́1 dovídnyka, dovidnyká1	дові́дників, довідникі́в1 dovídnykiv, dovidnykív1
dative	дові́дникові, дові́днику, довіднико́ві1, довіднику́1 dovídnykovi, dovídnyku, dovidnykóvi1, dovidnykú1	дові́дникам, довідника́м1 dovídnykam, dovidnykám1
accusative	дові́дник, довідни́к1 dovídnyk, dovidnýk1	дові́дники, довідники́1 dovídnyky, dovidnyký1
instrumental	дові́дником, довіднико́м1 dovídnykom, dovidnykóm1	дові́дниками, довідника́ми1 dovídnykamy, dovidnykámy1
locative	дові́днику, довіднику́1 dovídnyku, dovidnykú1	дові́дниках, довідника́х1 dovídnykax, dovidnykáx1
vocative	дові́днику, довіднику́1 dovídnyku, dovidnykú1	дові́дники, довідники́1 dovídnyky, dovidnyký1

¹Proscribed.

Derived terms

• телефо́нний дові́дник m (telefónnyj dovídnyk, “telephone directory”)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “довідник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “довідник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian) (for the form дові́дник (dovídnyk)