перекладач
Ukrainian edit
Etymology edit
From переклада́ти (perekladáty) + -ач (-ač).
Pronunciation edit
Noun edit
переклада́ч • (perekladáč) m pers (genitive перекладача́, nominative plural перекладачі́, genitive plural перекладачі́в, feminine переклада́чка, relational adjective переклада́цький)
- translator, interpreter
- Мені́ потрі́бен переклада́ч. ― Mení potríben perekladáč. ― I need an interpreter
Declension edit
Declension of переклада́ч (pers semisoft masc-form accent-b)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | переклада́ч perekladáč |
перекладачі́ perekladačí |
| genitive | перекладача́ perekladačá |
перекладачі́в perekladačív |
| dative | перекладаче́ві, перекладачу́ perekladačévi, perekladačú |
перекладача́м perekladačám |
| accusative | перекладача́ perekladačá |
перекладачі́в perekladačív |
| instrumental | перекладаче́м perekladačém |
перекладача́ми perekladačámy |
| locative | перекладаче́ві, перекладачу́, перекладачі́ perekladačévi, perekladačú, perekladačí |
перекладача́х perekladačáx |
| vocative | переклада́чу perekladáču |
перекладачі́ perekladačí |
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “перекладач”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “перекладач”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “перекладач”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)