проколотый
Russian
editPronunciation
editParticiple
editпроко́лотый • (prokólotyj)
- past passive perfective participle of проколо́ть (prokolótʹ)
Declension
editDeclension of проко́лотый (short class a)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | проко́лотый prokólotyj |
проко́лотое prokólotoje |
проко́лотая prokólotaja |
проко́лотые prokólotyje | |
| genitive | проко́лотого prokólotovo |
проко́лотой prokólotoj |
проко́лотых prokólotyx | ||
| dative | проко́лотому prokólotomu |
проко́лотой prokólotoj |
проко́лотым prokólotym | ||
| accusative | animate | проко́лотого prokólotovo |
проко́лотое prokólotoje |
проко́лотую prokólotuju |
проко́лотых prokólotyx |
| inanimate | проко́лотый prokólotyj |
проко́лотые prokólotyje | |||
| instrumental | проко́лотым prokólotym |
проко́лотой, проко́лотою prokólotoj, prokólotoju |
проко́лотыми prokólotymi | ||
| prepositional | проко́лотом prokólotom |
проко́лотой prokólotoj |
проко́лотых prokólotyx | ||
| short form | проко́лот prokólot |
проко́лото prokóloto |
проко́лота prokólota |
проко́лоты prokóloty | |