обмежити
Ukrainian edit
Etymology edit
об- (ob-) + межа́ (mežá, “limit, border, boundary”) + -ити (-yty)
Pronunciation edit
Verb edit
обме́жити • (obméžyty) pf (imperfective обме́жувати)
- (transitive) to limit, to restrict, to confine
Conjugation edit
Conjugation of обме́жити, обме́жить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обме́жити, обме́жить obméžyty, obméžytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обме́жений obméženyj impersonal: обме́жено obméženo |
| adverbial | — | обме́живши obméžyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | обме́жу obméžu |
| 2nd singular ти |
— | обме́жиш obméžyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | обме́жить obméžytʹ |
| 1st plural ми |
— | обме́жим, обме́жимо obméžym, obméžymo |
| 2nd plural ви |
— | обме́жите obméžyte |
| 3rd plural вони |
— | обме́жать obméžatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обме́жмо obméžmo |
| second-person | обме́ж obméž |
обме́жте obméžte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
обме́жив obméžyv |
обме́жили obméžyly |
| feminine я / ти / вона |
обме́жила obméžyla | |
| neuter воно |
обме́жило obméžylo | |
Derived terms edit
- обме́жений (obméženyj)
- обме́ження (obméžennja)
- обме́житися (obméžytysja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “обмежити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “обмежити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “обмежити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)