ощасливити

Ukrainian

From о- (o-) +‎ щасли́вий (ščaslývyj, “happy”) +‎ -ити (-yty), or less likely о- (o-) +‎ щасли́вити (ščaslývyty). Compare Russian осчастли́вить (osčastlívitʹ), Belarusian ашчаслі́віць (aščaslívicʹ), Polish uszczęśliwić.

ощасли́вити • (oščaslývyty) pf (imperfective ощасли́влювати)

Conjugation of ощасли́вити, ощасли́вить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	ощасли́вити, ощасли́вить oščaslývyty, oščaslývytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ощасли́влений oščaslývlenyj impersonal: ощасли́влено oščaslývleno
adverbial	—	ощасли́вивши oščaslývyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	ощасли́влю oščaslývlju
2nd singular ти	—	ощасли́виш oščaslývyš
3rd singular він / вона / воно	—	ощасли́вить oščaslývytʹ
1st plural ми	—	ощасли́вим, ощасли́вимо oščaslývym, oščaslývymo
2nd plural ви	—	ощасли́вите oščaslývyte
3rd plural вони	—	ощасли́влять oščaslývljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ощасли́вмо oščaslývmo
second-person	ощасли́в oščaslýv	ощасли́вте oščaslývte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ощасли́вив oščaslývyv	ощасли́вили oščaslývyly
feminine я / ти / вона	ощасли́вила oščaslývyla
neuter воно	ощасли́вило oščaslývylo

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ощасливити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“ощасливити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“ощасливити”, in Kyiv Dictionary (in English)
“ощасливити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)