переселити
Ukrainian edit
Etymology edit
From пере- (pere-) + сели́ти (selýty). Compare Russian пересели́ть (pereselítʹ), Belarusian перасялі́ць (pjerasjalícʹ), Polish przesiedlić.
Pronunciation edit
Verb edit
пересели́ти • (pereselýty) pf (imperfective переселя́ти)
- (transitive) to resettle, to relocate (move to a different place of residence)
Conjugation edit
Conjugation of пересели́ти, пересели́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | пересели́ти, пересели́ть pereselýty, pereselýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | пересе́лений peresélenyj impersonal: пересе́лено pereséleno |
| adverbial | — | пересели́вши pereselývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | переселю́ pereseljú |
| 2nd singular ти |
— | пересе́лиш peresélyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | пересе́лить peresélytʹ |
| 1st plural ми |
— | пересе́лим, пересе́лимо peresélym, peresélymo |
| 2nd plural ви |
— | пересе́лите peresélyte |
| 3rd plural вони |
— | пересе́лять pereséljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | переселі́м, переселі́мо pereselím, pereselímo |
| second-person | пересели́ pereselý |
переселі́ть pereselítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
пересели́в pereselýv |
пересели́ли pereselýly |
| feminine я / ти / вона |
пересели́ла pereselýla | |
| neuter воно |
пересели́ло pereselýlo | |
Derived terms edit
- пересе́лення n (peresélennja)
- пересели́тися impf (pereselýtysja)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “переселити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “переселити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “переселити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)