підказувати
Ukrainian edit
Etymology edit
From підказа́ти (pidkazáty) + -увати (-uvaty). Compare Russian подска́зывать (podskázyvatʹ), Belarusian падка́зваць (padkázvacʹ).
Pronunciation edit
Verb edit
підка́зувати • (pidkázuvaty) impf (perfective підказа́ти)
- (theater) to prompt (show or tell an actor/person the words they should be saying, or actions they should be doing)
- (figurative) to prompt (lead (someone) toward what they should say or do)
Conjugation edit
Conjugation of підка́зувати, підка́зувать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | підка́зувати, підка́зувать pidkázuvaty, pidkázuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | підка́зуваний pidkázuvanyj impersonal: підка́зувано pidkázuvano |
| adverbial | підка́зуючи pidkázujučy |
підка́зувавши pidkázuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
підка́зую pidkázuju |
бу́ду підка́зувати, бу́ду підка́зувать, підка́зуватиму búdu pidkázuvaty, búdu pidkázuvatʹ, pidkázuvatymu |
| 2nd singular ти |
підка́зуєш pidkázuješ |
бу́деш підка́зувати, бу́деш підка́зувать, підка́зуватимеш búdeš pidkázuvaty, búdeš pidkázuvatʹ, pidkázuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
підка́зує pidkázuje |
бу́де підка́зувати, бу́де підка́зувать, підка́зуватиме búde pidkázuvaty, búde pidkázuvatʹ, pidkázuvatyme |
| 1st plural ми |
підка́зуєм, підка́зуємо pidkázujem, pidkázujemo |
бу́демо підка́зувати, бу́демо підка́зувать, підка́зуватимемо, підка́зуватимем búdemo pidkázuvaty, búdemo pidkázuvatʹ, pidkázuvatymemo, pidkázuvatymem |
| 2nd plural ви |
підка́зуєте pidkázujete |
бу́дете підка́зувати, бу́дете підка́зувать, підка́зуватимете búdete pidkázuvaty, búdete pidkázuvatʹ, pidkázuvatymete |
| 3rd plural вони |
підка́зують pidkázujutʹ |
бу́дуть підка́зувати, бу́дуть підка́зувать, підка́зуватимуть búdutʹ pidkázuvaty, búdutʹ pidkázuvatʹ, pidkázuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | підка́зуймо pidkázujmo |
| second-person | підка́зуй pidkázuj |
підка́зуйте pidkázujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
підка́зував pidkázuvav |
підка́зували pidkázuvaly |
| feminine я / ти / вона |
підка́зувала pidkázuvala | |
| neuter воно |
підка́зувало pidkázuvalo | |
Derived terms edit
- підка́зування n (pidkázuvannja)
- підка́зуватися impf (pidkázuvatysja)
- підка́зувач m (pidkázuvač), підка́зувачка f (pidkázuvačka)
Related terms edit
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “підказувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2021), “підказувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 12 (п – підку́рювач), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “підказувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “підказувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “підказувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)