співпереживати

Ukrainian

Etymology

From спів- (spiv-) +‎ пережива́ти (perežyváty). Compare Russian сопережива́ть (sopereživátʹ), Belarusian суперажыва́ць (supjeražyvácʹ).

Pronunciation

IPA^(key): [sʲpʲiu̯pereʒeˈʋate]

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

Verb

співпережива́ти • (spivperežyváty) impf

to empathize (with somebody: + dative)

Conjugation

Conjugation of співпережива́ти, співпережива́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	співпережива́ти, співпережива́ть spivperežyváty, spivperežyvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	співпережива́ючи spivperežyvájučy	співпережива́вши spivperežyvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	співпережива́ю spivperežyváju	бу́ду співпережива́ти, бу́ду співпережива́ть, співпережива́тиму búdu spivperežyváty, búdu spivperežyvátʹ, spivperežyvátymu
2nd singular ти	співпережива́єш spivperežyváješ	бу́деш співпережива́ти, бу́деш співпережива́ть, співпережива́тимеш búdeš spivperežyváty, búdeš spivperežyvátʹ, spivperežyvátymeš
3rd singular він / вона / воно	співпережива́є spivperežyváje	бу́де співпережива́ти, бу́де співпережива́ть, співпережива́тиме búde spivperežyváty, búde spivperežyvátʹ, spivperežyvátyme
1st plural ми	співпережива́єм, співпережива́ємо spivperežyvájem, spivperežyvájemo	бу́демо співпережива́ти, бу́демо співпережива́ть, співпережива́тимемо, співпережива́тимем búdemo spivperežyváty, búdemo spivperežyvátʹ, spivperežyvátymemo, spivperežyvátymem
2nd plural ви	співпережива́єте spivperežyvájete	бу́дете співпережива́ти, бу́дете співпережива́ть, співпережива́тимете búdete spivperežyváty, búdete spivperežyvátʹ, spivperežyvátymete
3rd plural вони	співпережива́ють spivperežyvájutʹ	бу́дуть співпережива́ти, бу́дуть співпережива́ть, співпережива́тимуть búdutʹ spivperežyváty, búdutʹ spivperežyvátʹ, spivperežyvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	співпережива́ймо spivperežyvájmo
second-person	співпережива́й spivperežyváj	співпережива́йте spivperežyvájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	співпережива́в spivperežyváv	співпережива́ли spivperežyvály
feminine я / ти / вона	співпережива́ла spivperežyvála
neuter воно	співпережива́ло spivperežyválo

Derived terms

співпережива́ння n (spivperežyvánnja)