блѧдьникъ

Old Church Slavonic

блѧдь (blędĭ) +‎ -ьникъ (-ĭnikŭ).

блѧдьникъ • (blędĭnikŭ) m

Declension of блѧдьникъ (o-stem)

	singular	dual	plural
nominative	блѧдьникъ blędĭnikŭ	блѧдьника blędĭnika	блѧдьници blędĭnici
genitive	блѧдьника blędĭnika	блѧдьникоу blędĭniku	блѧдьникъ blędĭnikŭ
dative	блѧдьникоу, блѧдьникови blędĭniku, blędĭnikovi	блѧдьникома blędĭnikoma	блѧдьникомъ blędĭnikomŭ
accusative	блѧдьникъ, блѧдьника blędĭnikŭ, blędĭnika	блѧдьника blędĭnika	блѧдьникꙑ blędĭniky
instrumental	блѧдьникомъ blędĭnikomŭ	блѧдьникома blędĭnikoma	блѧдьникꙑ blędĭniky
locative	блѧдьницѣ blędĭnicě	блѧдьникоу blędĭniku	блѧдьницѣхъ blędĭnicěxŭ
vocative	блѧдьниче blędĭniče	блѧдьника blędĭnika	блѧдьници blędĭnici