ворожий

Ukrainian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *voržьjь, equivalent to во́рог (vóroh, “enemy, foe”) +‎ -ий (-yj). Doublet of вра́жий (vrážyj).

Pronunciation

• IPA^(key): [wɔˈrɔʒei̯]

• Audio:

  (file)

Adjective

воро́жий • (voróžyj)

1. hostile
2. inimical

Declension

Declension of воро́жий (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		воро́жий voróžyj	воро́же voróže	воро́жа voróža	воро́жі voróži
genitive		воро́жого voróžoho		воро́жої voróžoji	воро́жих voróžyx
dative		воро́жому voróžomu		воро́жій voróžij	воро́жим voróžym
accusative	animate	воро́жого voróžoho	воро́же voróže	воро́жу voróžu	воро́жих voróžyx
	inanimate	воро́жий voróžyj			воро́жі voróži
instrumental		воро́жим voróžym		воро́жою voróžoju	воро́жими voróžymy
locative		воро́жому, воро́жім voróžomu, voróžim		воро́жій voróžij	воро́жих voróžyx

Derived terms

• воро́жість (voróžistʹ)
• ворожне́ча (vorožnéča)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ворожий”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “ворожий”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “ворожий”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)