дикунський

Ukrainian

Etymology

From дику́н (dykún) +‎ -ський (-sʹkyj). Compare Russian дика́рский (dikárskij), Belarusian дзіку́нскі (dzikúnski).

Pronunciation

• IPA^(key): [deˈkunʲsʲkei̯]

Adjective

дику́нський • (dykúnsʹkyj)

1. savage, wild (not cultivated or civilized; exhibiting the behaviours and traits of a wild man)

   Synonyms: ди́кий (dýkyj), нецивілізо́ваний (necyvilizóvanyj), некульту́рний (nekulʹtúrnyj)

2. (derogatory) savage (brutal, vicious or merciless)

   Synonyms: ва́рварський (várvarsʹkyj), жорсто́кий (žorstókyj)

Declension

Declension of дику́нський (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		дику́нський dykúnsʹkyj	дику́нське dykúnsʹke	дику́нська dykúnsʹka	дику́нські dykúnsʹki
genitive		дику́нського dykúnsʹkoho		дику́нської dykúnsʹkoji	дику́нських dykúnsʹkyx
dative		дику́нському dykúnsʹkomu		дику́нській dykúnsʹkij	дику́нським dykúnsʹkym
accusative	animate	дику́нського dykúnsʹkoho	дику́нське dykúnsʹke	дику́нську dykúnsʹku	дику́нських dykúnsʹkyx
	inanimate	дику́нський dykúnsʹkyj			дику́нські dykúnsʹki
instrumental		дику́нським dykúnsʹkym		дику́нською dykúnsʹkoju	дику́нськими dykúnsʹkymy
locative		дику́нському, дику́нськім dykúnsʹkomu, dykúnsʹkim		дику́нській dykúnsʹkij	дику́нських dykúnsʹkyx

Related terms

• дику́н m (dykún), дику́нка f (dykúnka)
• дику́нство n (dykúnstvo)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дикунський”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “дикунський”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “дикунський”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “дикунський”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)