дослідник
Ukrainian edit
Etymology edit
до́слід (dóslid) + -ник (-nyk)
Pronunciation edit
Noun edit
дослі́дник • (doslídnyk) m pers (genitive дослі́дника, nominative plural дослі́дники, genitive plural дослі́дників, feminine дослі́дниця)
Declension edit
Declension of дослі́дник (pers velar masc-form accent-a)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | дослі́дник doslídnyk |
дослі́дники doslídnyky |
| genitive | дослі́дника doslídnyka |
дослі́дників doslídnykiv |
| dative | дослі́дникові, дослі́днику doslídnykovi, doslídnyku |
дослі́дникам doslídnykam |
| accusative | дослі́дника doslídnyka |
дослі́дників doslídnykiv |
| instrumental | дослі́дником doslídnykom |
дослі́дниками doslídnykamy |
| locative | дослі́дникові, дослі́днику doslídnykovi, doslídnyku |
дослі́дниках doslídnykax |
| vocative | дослі́днику doslídnyku |
дослі́дники doslídnyky |
References edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дослідник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “дослідник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “дослідник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)