запозичення
Ukrainian edit
Etymology edit
From запози́чити (zapozýčyty) + -ення (-ennja). Compare Belarusian запазы́чанне (zapazýčannje), Polish zapożyczenie.
Pronunciation edit
Noun edit
запози́чення • (zapozýčennja) n inan (genitive запози́чення, nominative plural запози́чення, genitive plural запози́чень)
- verbal noun of запози́чити pf (zapozýčyty)
- (linguistics) loanword, borrowing (borrowed word, adopted from a foreign language)
Declension edit
Declension of запози́чення (inan neut in -ja accent-a)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | запози́чення zapozýčennja |
запози́чення zapozýčennja |
| genitive | запози́чення zapozýčennja |
запози́чень zapozýčenʹ |
| dative | запози́ченню zapozýčennju |
запози́ченням zapozýčennjam |
| accusative | запози́чення zapozýčennja |
запози́чення zapozýčennja |
| instrumental | запози́ченням zapozýčennjam |
запози́ченнями zapozýčennjamy |
| locative | запози́ченні, запози́ченню zapozýčenni, zapozýčennju |
запози́ченнях zapozýčennjax |
| vocative | запози́чення zapozýčennja |
запози́чення zapozýčennja |
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “запозичення”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “запозичення”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “запозичення”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “запозичення”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)