кочівник

Ukrainian

Alternative forms

• кочо́вник (kočóvnyk) — Western Ukraine, rare

Etymology

From кочува́ти (kočuváty) +‎ -ник (-nyk). Compare Russian коче́вник (kočévnik), Belarusian качэ́ўнік (kačéŭnik), Polish koczownik.

Pronunciation

• IPA^(key): [kɔt͡ʃʲiu̯ˈnɪk]

• Audio:

  (file)

Noun

кочівни́к • (kočivnýk) m pers (genitive кочівника́, nominative plural кочівники́, genitive plural кочівникі́в, feminine кочівни́ця, relational adjective кочівни́цький)

1. nomad

   Synonym: кочови́к m (kočovýk)

Declension

Declension of кочівни́к (pers velar masc-form accent-b)

	singular	plural
nominative	кочівни́к kočivnýk	кочівники́ kočivnyký
genitive	кочівника́ kočivnyká	кочівникі́в kočivnykív
dative	кочівнико́ві, кочівнику́ kočivnykóvi, kočivnykú	кочівника́м kočivnykám
accusative	кочівника́ kočivnyká	кочівникі́в kočivnykív
instrumental	кочівнико́м kočivnykóm	кочівника́ми kočivnykámy
locative	кочівнико́ві, кочівнику́ kočivnykóvi, kočivnykú	кочівника́х kočivnykáx
vocative	кочівнику́ kočivnykú	кочівники́ kočivnyký

Derived terms

• кочівни́цтво n (kočivnýctvo)

Related terms

• кочі́вля f (kočívlja)
• кочови́й (kočovýj)
• кочови́ще n (kočovýšče)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “кочівник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2016), “кочівник”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (кварта́л – кя́хтинський), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “кочівник”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “кочівник”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “кочівник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “кочівник”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “кочівник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)