поліцай

Ukrainian

Etymology

Borrowed from German Polizei.

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔlʲiˈt͡sai̯]

• Audio:

  (file)

Noun

поліца́й • (policáj) m pers (genitive поліца́я, nominative plural поліца́ї, genitive plural поліца́їв)

1. (historical, now slang) cop (police officer)
2. (historical, offensive) collaborationist auxiliary policeman working for the Nazi German occupation forces during World War II
3. (by extension, offensive) any collaborationist policeman, e.g. during the Russian invasion of Ukraine

Declension

Declension of поліца́й (pers j-stem masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	поліца́й policáj	поліца́ї policáji
genitive	поліца́я policája	поліца́їв policájiv
dative	поліца́ю, поліца́єві policáju, policájevi	поліца́ям policájam
accusative	поліца́я policája	поліца́їв policájiv
instrumental	поліца́єм policájem	поліца́ями policájamy
locative	поліца́ю, поліца́єві, поліца́ї policáju, policájevi, policáji	поліца́ях policájax
vocative	поліца́ю policáju	поліца́ї policáji