сполучення

Ukrainian

Etymology

From сполучи́ти (spolučýty) +‎ -ення (-ennja).

Pronunciation

• IPA^(key): [spoˈɫut͡ʃenʲːɐ]

• Audio:

  (file)

Noun

сполу́чення • (spolúčennja) n inan (genitive сполу́чення, nominative plural сполу́чення, genitive plural сполу́чень)

1. communication
2. connection
3. combination

Declension

Declension of сполу́чення (inan neut in -ja accent-a)

	singular	plural
nominative	сполу́чення spolúčennja	сполу́чення spolúčennja
genitive	сполу́чення spolúčennja	сполу́чень spolúčenʹ
dative	сполу́ченню spolúčennju	сполу́ченням spolúčennjam
accusative	сполу́чення spolúčennja	сполу́чення spolúčennja
instrumental	сполу́ченням spolúčennjam	сполу́ченнями spolúčennjamy
locative	сполу́ченні spolúčenni	сполу́ченнях spolúčennjax
vocative	сполу́чення spolúčennja	сполу́чення spolúčennja

Derived terms

• словосполу́чення n (slovospolúčennja)

 

Related terms

• сполу́ка f (spolúka)
• сполуча́ти impf (spolučáty), сполучи́ти pf (spolučýty)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “сполучення”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka