спровокований

Ukrainian

Pronunciation

• IPA^(key): [sprɔwɔˈkɔʋɐnei̯]

Participle

спровоко́ваний • (sprovokóvanyj)

1. adjectival past passive participle of спровокува́ти pf (sprovokuváty): provoked

Declension

Declension of спровоко́ваний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		спровоко́ваний sprovokóvanyj	спровоко́ване sprovokóvane	спровоко́вана sprovokóvana	спровоко́вані sprovokóvani
genitive		спровоко́ваного sprovokóvanoho		спровоко́ваної sprovokóvanoji	спровоко́ваних sprovokóvanyx
dative		спровоко́ваному sprovokóvanomu		спровоко́ваній sprovokóvanij	спровоко́ваним sprovokóvanym
accusative	animate	спровоко́ваного sprovokóvanoho	спровоко́ване sprovokóvane	спровоко́вану sprovokóvanu	спровоко́ваних sprovokóvanyx
	inanimate	спровоко́ваний sprovokóvanyj			спровоко́вані sprovokóvani
instrumental		спровоко́ваним sprovokóvanym		спровоко́ваною sprovokóvanoju	спровоко́ваними sprovokóvanymy
locative		спровоко́ваному, спровоко́ванім sprovokóvanomu, sprovokóvanim		спровоко́ваній sprovokóvanij	спровоко́ваних sprovokóvanyx

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “спровокований”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “спровокований”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “спровокований”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “спровокований”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “спровокований”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)