трудівник

Ukrainian

трудівни́к • (trudivnýk) m pers (genitive трудівника́, nominative plural трудівники́, genitive plural трудівникі́в)

worker
- 1958, Олександр Довженко, І, 417:
  Мічурін усміхнувся. Він дуже любив цього скромного трудівника, завжди привітного й доброзичливого.
  Mičurin usmixnuvsja. Vin duže ljubyv cʹoho skromnoho trudivnyka, zavždy pryvitnoho j dobrozyčlyvoho.
  Michurin smiled. He was very fond of the humble worker, always friendly and benevolent.

Declension of трудівни́к (pers velar masc-form accent-b)

	singular	plural
nominative	трудівни́к trudivnýk	трудівники́ trudivnyký
genitive	трудівника́ trudivnyká	трудівникі́в trudivnykív
dative	трудівнико́ві, трудівнику́ trudivnykóvi, trudivnykú	трудівника́м trudivnykám
accusative	трудівника́ trudivnyká	трудівникі́в trudivnykív
instrumental	трудівнико́м trudivnykóm	трудівника́ми trudivnykámy
locative	трудівнико́ві, трудівнику́ trudivnykóvi, trudivnykú	трудівника́х trudivnykáx
vocative	трудівнику́ trudivnykú	трудівники́ trudivnyký

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “трудівник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka