відкопувати

Ukrainian edit

Etymology edit

From відкопа́ти (vidkopáty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian отка́пывать (otkápyvatʹ), Belarusian адко́пваць (adkópvacʹ), Polish odkopywać

Pronunciation edit

IPA^(key): [ʋʲidˈkɔpʊʋɐte]

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

Verb edit

відко́пувати • (vidkópuvaty) impf (perfective відкопа́ти) (transitive)

to dig out, to dig up, to excavate, to unearth
to disinter, to exhume
(figuratively, colloquial) to dig up, to unearth (uncover or find)

Conjugation edit

Conjugation of відко́пувати, відко́пувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	відко́пувати, відко́пувать vidkópuvaty, vidkópuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відко́пуваний vidkópuvanyj impersonal: відко́пувано vidkópuvano
adverbial	відко́пуючи vidkópujučy	відко́пувавши vidkópuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	відко́пую vidkópuju	бу́ду відко́пувати, бу́ду відко́пувать, відко́пуватиму búdu vidkópuvaty, búdu vidkópuvatʹ, vidkópuvatymu
2nd singular ти	відко́пуєш vidkópuješ	бу́деш відко́пувати, бу́деш відко́пувать, відко́пуватимеш búdeš vidkópuvaty, búdeš vidkópuvatʹ, vidkópuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	відко́пує vidkópuje	бу́де відко́пувати, бу́де відко́пувать, відко́пуватиме búde vidkópuvaty, búde vidkópuvatʹ, vidkópuvatyme
1st plural ми	відко́пуєм, відко́пуємо vidkópujem, vidkópujemo	бу́демо відко́пувати, бу́демо відко́пувать, відко́пуватимемо, відко́пуватимем búdemo vidkópuvaty, búdemo vidkópuvatʹ, vidkópuvatymemo, vidkópuvatymem
2nd plural ви	відко́пуєте vidkópujete	бу́дете відко́пувати, бу́дете відко́пувать, відко́пуватимете búdete vidkópuvaty, búdete vidkópuvatʹ, vidkópuvatymete
3rd plural вони	відко́пують vidkópujutʹ	бу́дуть відко́пувати, бу́дуть відко́пувать, відко́пуватимуть búdutʹ vidkópuvaty, búdutʹ vidkópuvatʹ, vidkópuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відко́пуймо vidkópujmo
second-person	відко́пуй vidkópuj	відко́пуйте vidkópujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відко́пував vidkópuvav	відко́пували vidkópuvaly
feminine я / ти / вона	відко́пувала vidkópuvala
neuter воно	відко́пувало vidkópuvalo

Synonyms edit

вико́пувати impf (vykópuvaty)
розко́пувати impf (rozkópuvaty)

Derived terms edit

відко́пування n (vidkópuvannja)
відко́пуватися impf (vidkópuvatysja)