заслуговувати
Ukrainian edit
Etymology edit
From the заслуго́в- (zasluhóv-) stem of заслугува́ти (zasluhuváty) + -увати (-uvaty). Compare Russian заслу́живать (zaslúživatʹ), Belarusian заслуго́ўваць (zasluhóŭvacʹ), Polish zasługiwać.
Pronunciation edit
Verb edit
заслуго́вувати • (zasluhóvuvaty) impf (perfective заслужи́ти)
- to deserve, to merit, to be worthy of, to earn (followed by genitive case or на (na) + accusative)
- Ва́ша робо́та заслуго́вує найви́щої похвали́. ― Váša robóta zasluhóvuje najvýščoji poxvalý. ― Your work deserves the highest praise.
Conjugation edit
Conjugation of заслуго́вувати, заслуго́вувать (class 2a, imperfective, intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заслуго́вувати, заслуго́вувать zasluhóvuvaty, zasluhóvuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | заслуго́вуючи zasluhóvujučy |
заслуго́вувавши zasluhóvuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
заслуго́вую zasluhóvuju |
бу́ду заслуго́вувати, бу́ду заслуго́вувать, заслуго́вуватиму búdu zasluhóvuvaty, búdu zasluhóvuvatʹ, zasluhóvuvatymu |
| 2nd singular ти |
заслуго́вуєш zasluhóvuješ |
бу́деш заслуго́вувати, бу́деш заслуго́вувать, заслуго́вуватимеш búdeš zasluhóvuvaty, búdeš zasluhóvuvatʹ, zasluhóvuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
заслуго́вує zasluhóvuje |
бу́де заслуго́вувати, бу́де заслуго́вувать, заслуго́вуватиме búde zasluhóvuvaty, búde zasluhóvuvatʹ, zasluhóvuvatyme |
| 1st plural ми |
заслуго́вуєм, заслуго́вуємо zasluhóvujem, zasluhóvujemo |
бу́демо заслуго́вувати, бу́демо заслуго́вувать, заслуго́вуватимемо, заслуго́вуватимем búdemo zasluhóvuvaty, búdemo zasluhóvuvatʹ, zasluhóvuvatymemo, zasluhóvuvatymem |
| 2nd plural ви |
заслуго́вуєте zasluhóvujete |
бу́дете заслуго́вувати, бу́дете заслуго́вувать, заслуго́вуватимете búdete zasluhóvuvaty, búdete zasluhóvuvatʹ, zasluhóvuvatymete |
| 3rd plural вони |
заслуго́вують zasluhóvujutʹ |
бу́дуть заслуго́вувати, бу́дуть заслуго́вувать, заслуго́вуватимуть búdutʹ zasluhóvuvaty, búdutʹ zasluhóvuvatʹ, zasluhóvuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заслуго́вуймо zasluhóvujmo |
| second-person | заслуго́вуй zasluhóvuj |
заслуго́вуйте zasluhóvujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заслуго́вував zasluhóvuvav |
заслуго́вували zasluhóvuvaly |
| feminine я / ти / вона |
заслуго́вувала zasluhóvuvala | |
| neuter воно |
заслуго́вувало zasluhóvuvalo | |
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “заслуговувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “заслуговувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “заслуговувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)