заявити
Ukrainian edit
Etymology edit
From за- (za-) + яви́ти (javýty), ultimately from Proto-Slavic *aviti. Compare Russian заяви́ть (zajavítʹ).
Pronunciation edit
Verb edit
заяви́ти • (zajavýty) pf (imperfective заявля́ти)
- (transitive) to state, to declare, to announce
- Synonym: оголоси́ти pf (oholosýty)
Conjugation edit
Conjugation of заяви́ти, заяви́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заяви́ти, заяви́ть zajavýty, zajavýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зая́влений zajávlenyj impersonal: зая́влено zajávleno |
| adverbial | — | заяви́вши zajavývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заявлю́ zajavljú |
| 2nd singular ти |
— | зая́виш zajávyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зая́вить zajávytʹ |
| 1st plural ми |
— | зая́вим, зая́вимо zajávym, zajávymo |
| 2nd plural ви |
— | зая́вите zajávyte |
| 3rd plural вони |
— | зая́влять zajávljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заяві́м, заяві́мо zajavím, zajavímo |
| second-person | заяви́ zajavý |
заяві́ть zajavítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заяви́в zajavýv |
заяви́ли zajavýly |
| feminine я / ти / вона |
заяви́ла zajavýla | |
| neuter воно |
заяви́ло zajavýlo | |
Derived terms edit
- заяви́тися pf (zajavýtysja)
- зая́ва f (zajáva)
- зая́вка f (zajávka)
- зая́вник m (zajávnyk)
- зая́влений (zajávlenyj)
- зая́вочний (zajávočnyj)
Further reading edit
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “заявити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “заявити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “заявити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “заявити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)